Новини

Редакція журналу Prof Build спільно з UniTECS та виставкою KyivBuild 17 травня провели щорічну професійну бізнес-зустріч ProfTechBuild з експертами будівельного ринку та виробниками будматеріалів на тему: «Швидкість будівництва як основний фактор відбудови».

 

 

Цьогорічна бізнес-зустріч була присвячена темі швидкого будівництва як основного фактора відбудови, адже він є ключовим у відновленні після кризових ситуацій. Але при цьому вкрай важливо не забувати про якість.

У рамках ділової програми заходу його учасники, серед яких були представники критичної інфраструктури, фінансових установ і міжнародних фондів, будівельних компаній, виробники будматеріалів, техніки та обладнання, девелопери, архітектори, проєктанти та експерти суміжних ринків, визначили напрями пришвидшення окремих будівельних процесів на загальні терміни будівництва, що безпосередньо впливає на швидкість відбудови, обмінялися досвідом та обговорили проблеми, які виникають у процесі роботи, а також ознайомилися з новими матеріалами і технологіями на українському ринку.

 

Модераторами виступили Світлана Шах — головна редакторка, засновниця журналу Prof Build, та Дмитро Калантаєвський — експерт з технології виготовлення будівельних матеріалів, виробів та конструкцій, співзасновник UniTECS.

У своєму вітальному слові Світлана Шах подякувала всім присутнім за участь та зазначила, що ProfTechBuild — це місце, де можна обговорити проблеми, знайти рішення та спільно рухатись вперед. Адже сьогодні вкрай важливо мати можливість живого спілкування, щоб представники бізнесу могли обмінюватись ідеями та визначати спільні «точки для співпраці», що робить будівельну галузь сильнішою.

 

 

До привітань доєднався Олександр Червак, виконавчий директор КБУ, зауваживши, що Конфедерація будівельників України як найбільше профільне об’єднання (понад 800 учасників) завжди підтримує ініціативи, спрямовані на створення майданчиків для обговорення майбутньої відбудови. Водночас Конфедерація будівельників України як єдиний представник Федерації європейської будівельної промисловості (FIEC) від України долучилася до розроблення основних принципів — Проєкту рекомендацій щодо майбутньої відбудови України. Зокрема, в ньому зазначено, що майбутня відбудова має бути швидкою, але без зниження якості.

«Відновлення пошкодженого або зруйнованого майна має бути не тільки кращим, ніж було, а й з раціональним використанням залученого фінансування та інвестицій у всі процеси», — пояснив виконавчий директор КБУ.

Нагадаємо, що за час повномасштабного вторгнення, попри постійні виклики, обстріли, блекаут, Конфедерація будівельників України разом з партнерами провела 3 масштабні заходи щодо відбудови за участі представників громад і надалі планує вести такий діалог, адже вважає, що влада, особливо під час війни, має підтримувати будівельний фронт, залучати і давати орієнтири бізнесу, куди і на що спрямовувати свої сили.

Також Олександр Червак звернув увагу присутніх на те, що одним із найбільших викликів постраждалих громад є те, що якщо кошти на відновлення і є, то немає готових проєктів з відбудови або відновлення. Тому, аби допомогти громадам і потенційним донорам, інвесторам на базі КБУ було створено Цифрову Платформу Співробітництва по відбудові України для формування бази проєктів з відновлення, які в майбутньому можливо буде профінансувати й реалізувати. На думку виконавчого директора КБУ, ініціативи на кшталт бізнес-зустрічей ProfTechBuild сьогодні надважливі, адже вже зараз варто шукати та знайомитися з технологіями, які можуть прискорити, оптимізувати та здешевити процес відбудови України.

 

У свою чергу президент Національного експертно-будівельного альянсу України Віктор Ліщинський відзначив важливість чіткого бачення процесу відновлення. «На жаль, Україна на сьогодні не має чіткого плану відбудови. Є лише певні кроки в цьому питанні. Також варто враховувати і те, що громади, які виступають ключовими замовниками в процесі відбудови своїх територій, не мають достатньо ресурсів та кадрів для створення проєктно-кошторисної документації. А якщо ще врахувати факт дефіциту кадрів цього напряму, що підсилився через війну, то ситуація в дечому критична. Ще одне поняття в будівництві, яке у нас не урегульоване законом, — це відновлення. У більшості випадків під час складання проєктної документації використовуються нормативні акти, які відповідають капітальному ремонту, а іноді — реконструкції, що не зовсім прийнятно. Як бачимо, попереду ще багато роботи, але, незважаючи на все це, ми віримо в перемогу, в нашу країну, в наш народ», — наголосив Віктор Ліщинський.

 

У рамках першого блоку учасники поговорили про підготовчі роботи як запоруку успішного будівництва. Зокрема, Артем Гончаренко, президент фонду Реконструкції та розвитку України, керівник Агенції відбудови України, у своєму виступі зосередився на висвітленні реалій відбудови України. Так, серед основних завдань на сьогодні мають бути розроблення та запровадження єдиного концептуального підходу та плану заходів для державних органів та органів місцевого самоврядування щодо визначення збитків, завданих внаслідок війни, уніфікації підходів і методів такого визначення. Для більш чіткого розуміння проблематики був представлений алгоритм дій для окремо взятих проєктів з обґрунтуванням, визначенням критеріїв/показників виконання пропозиції, головних відповідальних органів державної влади, орієнтовних потреб у фінансуванні та джерел, а також нормативно-правове забезпечення.

При цьому прямі збитки економіки через руйнування активів, наприклад, станом на 13 червня 2022 року становили понад 95,5 млрд доларів, або приблизно 2,6 трлн гривень (за вартістю заміщення). Найбільша частка в загальному обсязі прямих втрат належить житловим будівлям (39% або $36,8) та інфраструктурі (33% або $31,3 млрд). Втрати активів бізнесу становлять мінімум $8 млрд і швидко зростають. Ще $4,3 млрд становлять прямі втрати аграрного сектору внаслідок війни. Сукупні прямі втрати від руйнувань та пошкоджень об’єктів громадського сектору (соціальні об’єкти та установи, заклади освіти, науки та охорони здоров’я, культурні споруди, спортивні об’єкти, адміністративні будівлі тощо) становлять близько $6,7 млрд. Оцінка прямих втрат (вартості зруйнованого і пошкодженого майна) здійснювалась за вартістю заміщення, тобто виходячи з принципу заміщення будівель, обладнання відповідним аналогом, який можна було придбати/ реалізувати перед початком воєнної агресії в грудні 2021 року в цінах та за курсом гривні до долара США станом на 31 грудня 2021 року. В оцінках прямих втрат не враховано вартість непошкоджених активів на територіях, окупованих після 24 лютого 2022 року, і вартість активів, окупованих та/або пошкоджених до 24 лютого 2022 року .

Найбільш постраждалими є області України, в яких безпосередньо велись бойові дії: Донецька (25% усіх пошкоджень та руйнувань у грошовому вираженні), Харківська (18% усіх пошкоджень та руйнувань), Луганська (понад 13% усіх пошкоджень та руйнувань), Миколаївська (9%), Запорізька (7%), Київська (7%) та Чернігівська (6%) області.

«Як бачимо ситуація досить складна навіть за попередніми підрахунками. Більше того, якщо до прямих втрат додати непрямі (близько $126,8 млрд) та потреби в розмінуванні українських територій, що зазнали бойових дій та обстрілів (близько $70 млрд), то сума зросте до $235,1 млрд. При цьому не треба забувати, що в Україні війна триває і руйнування відбуваються кожного дня. Тож дивлячись на обсяги втрат і алгоритм дій, коли для отримання елементарної довідки потрібно пройти цілу низку установ, розуміємо важливість створення методологічних підходів для належного фінансування та оцінки збитків із подальшою їх цифровізацією», — на завершення доповіді додав Артем Гончаренко.

 

 

Окремою темою стала оцінка проблем технічного обстеження і проєктування відновлення пошкоджених будівель та споруд на деокупованих територіях, забезпечення безпеки виконавців під час їх проведення. Спираючись на власний досвід роботи в реальних умовах воєнного часу, Юрій Сіденьков, генеральний директор проєктної компанії «Юнівер», акцентував увагу присутніх на важливості проведення технічних експертиз. «На жаль, роботи дуже багато, і не завжди вона безпечна. Але це виклики, з якими ми обов’язково впораємось. Навіть на прикладі нашого підприємства, яке переїжджає вже втретє через агресію РФ, доведено, що поновити роботу можна, головне, щоб було бажання працювати та допомагати своїй країні.

Наша компанія наразі працює не тільки в Київській області, а й в інших областях, де відбулась деокупація. Хочу сказати, що роботи там багато. Ще більше питань щодо тих територій, де ще тривають бойові дії. Адже невідомо, що там залишиться і в якому стані, а головне — де там будуть працювати люди. Не менш важливим є і те, коли ті території стануть безпечними. На прикладі вже деокупованих територій ми бачимо, що загроза досить суттєва, і час від часу гинуть люди через «залишки війни». І так швидко, як хочеться, не вийде, адже розмінування — це досить тривалий процес», — зазначив Юрій Сіденьков.

 

 

Продовженням теми став виступ Олексія Єжова, головного архітектора ДП «Проєктний інститут «Київський ПРОМБУДЕКСПЕРТ», — «Шляхи відновлення зруйнованого житла та інфраструктури. Оцінювання наслідків руйнування». Доповідач детально проаналізував такі поняття щодо ведення будівельних робіт, як нове будівництво, реконструкція, капітальний і поточний ремонти, та співставив їх із визначенням «відновлення». Також на прикладі реального кейсу Олексій Єжов показав процес створення класифікації руйнування структури освітнього процесу за рівнями пошкодження. Зокрема, розрахунки велись за такими критеріями:

1. повне руйнування від ракети унеможливлює подальшу експлуатацію — потребує нового будівництва;
2. часткове руйнування, є пошкодження у вигляді прямих попадань снарядів, руйнація деяких несучих конструкцій — потребує реконструкції або капітального ремонту;
3. незначні пошкодження у вигляді руйнацій вікон та дверей від вибухової хвилі чи осколкового ураження, пошкодження інженерних мереж — потребує поточного ремонту;
4. не пошкоджені споруди.

 

Сучасні технології і матеріали: переваги та можливості

 

Другий блок ділової програми був присвячений процесам виробництва будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, а саме сучасним технологіям та обладнанню, що дають змогу пришвидшувати та збільшувати обсяги виробництва. Приміром, комерційний директор групи компаній «Моноліт» Юрій Полюхович ознайомив присутніх з можливостями виробництва та сильними сторонами вітчизняного бетонного устаткування. Так, на сьогодні ГК «Моноліт» має сотні задоволених клієнтів і близько 200 бетонних заводів, які містять комплектуючі від світових лідерів. До слова, кожен завод — це 15 прямих і 150 непрямих робочих місць. Також компанія здійснює допомогу і супровід складання бізнес- і фінансової моделі для майбутнього виробництва замовника. Серед новинок — завод, який поєднує одразу дві функції, а саме: паралельного виробництва товарного бетону й бруківки. Рішення про поєднання двох функцій у цьому заводі значно знижує вартість обслуговування, сприяє збереженню часу та зручності у виконанні робіт.

 

У свою чергу Олексій Рибалко із компанії Toma Group показав плюси конструкцій із полістиролбетону як ефективного рішення для будівництва комерційних та житлових просторів, що дозволять якомога швидше побудувати нове житло та відновити зруйноване.

Окрім того, за словами спікера, використання цього інноваційного рішення дасть змогу вирішити таке питання, як дефіцит кваліфікованих кадрів для виконання робіт. Оскільки монтаж виробів доволі простий, то він виконується невеликою групою фахівців, що дозволяє заощадити ресурси на будівництві та зменшити вплив людського фактора на остаточний результат. Друга перевага — уникнення затримки з постачанням матеріалів. Адже це досить вагомо, особливо в умовах війни, коли частина матеріалів здорожчала або зовсім зникла з продажу. Натомість пропонована технологія відповідає нормам капітального будівництва. По-третє — відпадає необхідність великої кількості інструментів та обладнання для монтажу завдяки цілісним армованим конструкціям. Загалом такий будинок зводиться за 2-3 робочі зміни. А для того, щоб скласти будинок, потрібен лише кран та чотири робітники. Також Олексій Рибалко детально розповів про переваги конструкцій із полістиролбетону та закликав усіх охочих до співпраці.

 

Не менш цікавим став виступ Людмили Кріпки, виконавчої директорки Асоціації виробників цементу України «Укрцемент», про роль та переваги цементобетонної технології у відбудові інфраструктурних об’єктів. Під час виступу Людмила Кріпка не тільки розповіла про ситуацію в цементній галузі, а й на конкретному прикладі показала доцільність застосування цементобетонних доріг на рівні місцевих громад. Зокрема, за приклад було взято розрахунки будівництва відрізка дороги в 540 м із жорстким покриттям у промисловій зоні м. Славута Хмельницької області. Після порівняння витрат на облаштування дороги в цементобетоні та асфальтобетоні фахівці дійшли висновку, що вартість з бетону 1000 м² — 1238 грн, тоді як з асфальту 1000 м²— 1910 грн. Отже, на 700 тис. грн дешевше. Всього ж із цементобетону за кошти місцевого бюджету Славутської ОТГ було побудовано 2 км дороги.

Окрім цього, спікер нагадала, що в Україні розроблено покроковий план дій щодо можливості використання цементобетонного покриття на дорогах місцевого значення — від проєктування до будівництва та подальшого утримання, який викладено в так званій «Зеленій книзі». Також підготовлено альбом типових конструкцій жорсткого дорожнього одягу, який призначений для використання дорожніми науково-дослідними, проєктними, будівельними і експлуатаційними організаціями під час розроблення проєктної документації з нового будівництва, реконструкції та капітального ремонту автомобільних доріг.

Це електронне видання, де зібрана інформація щодо варіантів конструкцій жорсткого дорожнього одягу з урахуванням районування території України та типів ґрунтів, а саме: найбільш поширені конструкції жорсткого дорожнього одягу, які враховують залежність від категорії автомобільної дороги, регіону влаштування дороги, рівня варіації ґрунтів та варіантів технології; детальну характеристику кожної конструкції щодо товщин та матеріалів, а також її наочну візуалізацію; детальну інформацію щодо технологій відновлення/підсилення дорожнього одягу із застосуванням цементобетону (кращі практики — вайтопінг та укочений бетон).

 

 

Ольга Ворона, директорка «Penetron Україна», у свою чергу представила найбільш інноваційні рішення з лінійки продуктів Penetron, які дозволять зробити будівництво та ремонт швидко та якісно. Приміром, серед економічних факторів доцільності застосування бетону системи Penetron із кристалічними технологіями можна виділити такі: скорочення часу будівництва за рахунок поєднання процесів бетонування та гідроізоляції зменшує вартість проєкту; ефективний при внутрішньому застосуванні — економія на відновленні благоустрою; бетон набуває здатності до самовідновлення — не потребує ремонту; скорочення технічного обслуговування; збільшення проєктного терміну експлуатації тощо. Натомість серед технічних факторів: зниження проникності, підвищення міцності на стиску, стійкий до дії сульфатів, стійкий до циклів замерзання-розмерзання, зменшення проникності хлоридів, збільшення проєктного терміну експлуатації, хімічна стійкість (pH 3-11) та скорочення усадкових тріщин. При цьому до сфери застосування належить будь-який бетон, що потребує гідроізоляції та довговічності, незалежно від призначення та розташування.

Підсумовуючи, Ольга Ворона зазначила, що Penetron пропонує комплексну систему, яка забезпечує гідроізоляцію нових та ремонт уже існуючих конструкцій. А застосування матеріалів системи Penetron дає змогу суттєво знизити фінансові та часові витрати під час будівництва, забезпечивши при цьому високу якість гідроізоляції та захисту конструкції.

 

Ще одним запропонованим рішенням для скорочення термінів виконання робіт стало використання композитної арматури на прикладі робіт проєктного бюро «Ерне», яке представив його керівник Костянтин Косенко. Так, першим представленим продуктом стала панель тришарова ніздрюватобетонна, армована композитною сіткою Hardmesh. Це інноваційний матеріал для формування міжкімнатних перегородок у житлових будинках (перегородок у складських, торгових, виробничих приміщеннях чи навіть у санвузлах), що складається з вологостійкого гіпсокартону з обох боків, а всередині — теплоізоляційні плити з ніздрюватого бетону, армовані композитною сіткою.

Другий продукт — композитна арматура та сітка. Це армуючий матеріал, призначений для армування бетонних конструкцій під час будівництва замість традиційної сталі. За словами доповідача та з огляду на наведені аргументи, застосування обох варіантів оптимізує не тільки час, а й витрати. Наприклад, використання композитної арматури замість металу значно знижує вартість армувальних матеріалів, і економія становить від 30%. Щодо часу та простоти використання, то відбувається скорочення витрат на доставку, зменшення часу вантажних робіт та зникає потреба в додатковій техніці; скорочення кількості працівників, які потрібні на укладання стрижнів арматури, зменшення часу на укладання (менша вага, не потрібні зайві перев’язки стрижнів), економія на вартості монтажних робіт з урахуванням почасової/добової оплати тощо.

Коротко резюмуючи, Костянтин Косенко назвав кілька причин складності впровадження нових будівельних матеріалів, на які варто звернути увагу:

1. відсутність досвіду роботи з новітнім матеріалом та прикладів довгострокової експлуатації;
2. недостатня нормативна база або взагалі відсутність норм регулювання якості та норм проєктування;
3. небажання змінювати звичні/автоматичні розрахунки, страх помилитися та бажання зберегти спокій.

 

Промислове та цивільне будівництво: методи, процеси і практики швидкого зведення

 

Заключним блоком виступів на бізнес-зустрічі стала тема промислового та цивільного будівництва, де було розглянуто методи, процеси та практики швидкого зведення.

Так, провідний сервіс-інженер компанії Astor Денис Пономарьов показав технологію прискореного зведення бетонних конструкцій Astor DFT (Digital Fastcrete Technology), спробував розвіяти стереотип, що монолітно-каркасне будівництво дуже повільне, та довести, що з бетону можна будувати в два рази швидше, та ще й значно економити кошти. Яскравий приклад — технологія прискореного зведення бетонних конструкцій Astor DFT. По-перше, немає ніяких змін у звичній технології бетонування. По-друге, достатньо додати лише три компоненти Astor: спеціальну бетонну суміш DFT, що забезпечує прискорення міцності бетону, в результаті чого оборот опалубки пришвидшується вдвічі; інтелектуальний моніторинг бетону за допомогою системи Maturix (Данія). Завдяки сучасній цифровій технології точні дані про температуру та процес твердіння бетону автоматично зберігаються як онлайн-звіти для легкого доступу через комп’ютер чи смартфон та оновлюються в режимі реального часу. Система моніторингу дозволяє визначати момент досягнення необхідної міцності, щоб робити розпалубку та переходити до наступного етапу будівництва. Компонент №3 — технічний супровід сервісною службою Astor усіх етапів застосування технології: від персоналізації замовлення до розпалубки.

Для більшої переконливості щодо ефективності запропонованої технології доповідач навів п’ять статей витрат, де економія є відчутною: витрати на оренду опалубки (до 40%), витрати на оренду підйомного крану (до 50%), витрати на електроенергію (5%), адміністративні витрати (3%) та витрати на додаткові робочі процеси (2%).

 

Вікторія Шимон, проєктний менеджер Neo-Eco Ukraine, на прикладі проєкту «Гостомель» показала відбудову України за принципами циркулярної економіки. Зокрема, наголосила, що війна призвела до того, що в Україні утворилося понад 800 млн тонн будівельних відходів, зокрема бетону, цегли та інших відходів. Є тільки два варіанти: будівельні відходи можна переробити у нові будівельні матеріали (для подальшого використання в реконструкції пошкоджених будівель), або будівельне сміття потрапить на сміттєзвалища та створить екологічну катастрофу. Neo-Eco Ukraine прагне поділитися своїми ноу-хау та методологіями з Україною, щоб застосувати всі переваги переробки будівельних відходів. Для розуміння: у всьому світі в прямому сенсі зі сміття роблять гроші. Залежно від держави, виду відходів і розташування сміттєзвалища вивіз 1 тонни будівельних відходів обходиться від 4 до 150 євро. Тому забудовникам вигідніше витрачати ресурс на переробку й утилізацію сміття. Так, у Нідерландах у повторне використання йде близько 90%, у Бельгії — 87%, у Данії — 81%, у Великій Британії — 45%, у Фінляндії — 43%, в Австрії — 41% матеріалу. Щоб обмінюватися досвідом у напрямі будівельного ресайклінгу та популяризувати цю ідею, було створено Асоціацію зі знесення будівель (European Demolition Association), до якої входять 79 компаній Європи.

Керуючись багаторічним досвідом, компанія Neo-Eco Ukraine сьогодні бере участь та ділиться досвідом у численних інноваційних проєктах з демонтажу та реконструкції в Україні. Приміром, у Гостомелі — офіційний проєкт із демонтажу та будівництва 452 квартир, макроекономічні дослідження, платформа з переробки сміття та реконструкції в Миколаєві, запити на відбудову Чернігова, Одеси та Харкова, запит на співробітництво від Херсону. Адже Neo-Eco має унікальну можливість допомогти завдяки багаторічному досвіду, рекомендаціям та чітким методологіям.

 

Світлана Берзіна, консультант проекту GIZ «Просування енергоефективності та імплементації Директиви ЄС про енергоефективність в Україні, надала методичні рекомендації та готові проєктні рішення для зеленої відбудови. Але перш ніж перейти до викладення суті питання, спікер нагадала присутнім, що вже сьогодні будівельна галузь споживає 40% первинних енергоресурсів ЄС (за розрахунками Єврокомісії, споживання може бути знижено на 30%), поглинає понад третину світових природних ресурсів, споживає 12% прісної води, утворює 40% глобальних викидів парникових газів та 40% сміття на звалищах. З огляду на це, на шляху до сталого розвитку Єврокомісією та урядами держав — членів ЄС визначено пріоритетність політики підвищення енергетичної та екологічної ефективності в будівельному секторі.

При цьому основним завданням під час впровадження та подальшого перегляду екологічних критеріїв є:

• ефективне управління ресурсами;
• енергоефективність технологічного процесу виробництва;
• зниження екологічних впливів у процесі виробництва;
• поліпшення показників енергоефективності виробів;
• обмеження вмісту небезпечних речовин у виробах;
• зниження радіологічного забруднення виробів;
• зменшення відходів виробництва та споживання.

Прикладом плідної співпраці з міжнародними компаніями став досвід американської інжинірингової компанії Miyamoto International, що займалась відновленням Японії та Гаїті після землетрусів, а наразі відновлюватиме зруйновані будівлі в семи областях України. Зокрема, Павло Похальчук, директор Miyamoto International Ukraine, розповів про першочергові завдання та бар’єри відновлення пошкодженої війною інфраструктури.

Одним із головних принципів Miyamoto International Ukraine є залучення місцевих фахівців для будівельно-відновлювальних робіт. Українські спеціалісти зараз проходять додаткове навчання у найдосвідченіших інженерів компанії, а для партнерів, які готові долучитися до відбудови, організація надає покрокову інструкцію відновлення, співавтором якої є доктор Кіт Міямото. Цей гуманітарний протокол протестовано в багатьох кризових ситуаціях у різних куточках світу.

Спеціалісти Miyamoto International Ukraine вже зробили обстеження понад 10 000 пошкоджених бомбами та ракетами домогосподарств у різних областях України, серед яких Київська, Сумська, Чернігівська, Дніпропетровська та Харківська. З цієї кількості більше 4000 обʼєктів уже взято в роботу.

Серед бар’єрів, що заважають роботі, представник Miyamoto International Ukraine назвав відсутність практичного досвіду впровадження гуманітарних протоколів в Україні; також гальмується відновлення об’єктів культурної спадщини. Натомість для оперативного ведення робіт з гуманітарного відновлення треба надати повноваження гуманітарним місіям щодо виконання функції Замовника робіт. На часі наше законодавство не передбачає гнучкості щодо термінових робіт із відновлення в умовах воєнного стану. Це треба налагоджувати.

 

Продовженням теми став виступ Михайла Черняка, операційного директора фонду Miyamoto Relief Ukraine (part of Miyamoto Global Disaster Relief), про роль спеціалізованих гуманітарних та благодійних фондів у відновленні країн після стихійних лих та збройних конфліктів на прикладі локального й міжнародного досвіду Miyamoto Relief.

Показовими для України є виконані об’єкти від Miyamoto Relief Ukraine в с. Загальці та с. Вишняки: будівлі дитячого садочку та житлового будинку мали пошкодження 2-ї категорії, тому вони не потрапили в жодну з програм першочергового відновлення. Команда Miyamoto Relief Ukraine усунула структурні пошкодження в стислі терміни завдяки інженерній експертизі та зібраним коштам у розмірі 3 000 000 грн. Таким чином, житловий будинок і дитячий садочок потрапили до подальших програм відновлення ООН та не залишилися на роки занедбаними. Це створило прецедент для збереження тисяч аналогічних будинків та об’єктів інфраструктури по всій Україні.

На прикладі відновлення цих об’єктів Miyamoto Relief Ukraine допомагає міжнародним донорським програмам розпочинати роботу з об’єктами такого типу пошкоджень у різних куточках країни, не відкладаючи на завтра.

 

Завершив ділову програму виступ Миколи Даневича, заступника голови Київської міської організації фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України, який навів приклади вже наявних на сьогодні руйнувань об’єктів соціальної та спортивної інфраструктури, які донедавна були осередком національно-патріотичного виховання для дітей та молоді. На додачу доповідач наголосив, що навіть у таких складних умовах діти повинні розвиватися і займатися спортом.

 

 

Навіть цей короткий звіт про зустріч дає розуміння того, що розпочинати відбудову країни необхідно вже сьогодні. Адже попереду багато роботи, яка вимагає змін на законодавчому рівні та підходів до будівництва загалом. І саме такі зустрічі, як ProfTechBuild, забезпечують гравців ринку цільовою аудиторією задля досягнення максимального ефекту та консолідують максимальну кількість учасників будівельного ринку задля сприяння більш динамічному галузевому розвитку.

 

 

Організатори: журнал Prof Build, UniTECS, виставка KyivBuild.

 

Партнери: Конфедерація Будівельників України; Національний експертно-будівельний альянс; Асоціація виробників цементу «Укрцемент»; Національна спілка архітекторів України; КНУБА; ІІНО КНУБА; ДП «Київський Промбудпроект»; «Penetron Україна»; TOMA GROUP, «Імператив»

 

Медіапартнери: Build Portal, Інтерфакс, 5 канал, International Technology Transfer Association (ITTA), budynok.com.ua, marketer.ua

 

Фото: https://www.facebook.com/media/set/?set=a.658632066277560&type=3

 

Презентації: https://drive.google.com/drive/folders/1f8GqXb_TikH4wx4IEBueuZ5Fuy4NvXyz?usp=sharing